Очільник світового футболу заплатить за самовпевненість?
Від народження до смерті ідеї приватизувати Чемпіонат світу минув лише тиждень. Хто посягнув на улюблену гру мільйонів і чим закінчилася ця історія – у матеріалі «Главкома».
Громом серед ясного футбольного неба у вівторок, 28 липня, стала новина про наміри президента Міжнародної федерації футболу (ФІФА) Джанні Інфантіно розпродати частки Чемпіонату світу. За даними британського видання The Times, права на турнір збиралися передати в приватні руки. Для цього Інфантіно задумав створити компанію, що мала би керувати головними чоловічими та жіночими змаганнями – чемпіонатами світу та клубними чемпіонатами світу з футболу.
На олівці вже була й інвестиційна група для такого проєкту. На її чолі нібито повинна була опинитися компанія The Thrive, заснована Джошуа Кушнером разом зі старшим братом – зятем президента США Джаредом Кушнером. Кожна з національних асоціацій мала отримати свою частку та вирішити її долю самостійно: або зберегти, або продати за орієнтовно $20 млн у приватні руки. Сам скромний Інфантіно собі пригледів крісло комісара нової компанії за аналогією з північноамериканськими лігами на кшталт НБА чи НХЛ, де також існують подібні посади.
Згодом стало відомо про листи президента ФІФА, надіслані кожній асоціації. У них Інфантіно запропонував членам організації заплатити вже 40 млн «зелених», якщо вони погодять його план продати права на Чемпіонат світу. Настирливий функціонер ще й дедлайн для рішення встановив – 53 дні на прийняття чи відхилення пропозиції. Мовляв, ось маємо пакет на $10 млрд із 1 січня 2027 року, а брати ці гроші чи ні – вирішувати вам.
Яким був план ФІФА
Створення нової компанії для управління комерційною діяльністю організації у ФІФА спробували обґрунтувати документом на 25 сторінок. Презентацію підготував американський банк JP Morgan, який п'ять років тому вже атакував футбол ідеєю Європейської Суперліги. Передусім у проспекті пообіцяли кожній асоціації $20 млн відразу та зростання цих виплат у чотирирічному циклі на 2035-2039 роки до $24 млн у рамках тієї ж програми Forward.
Щоправда, джерела таких надходжень описані туманно. Гаразд, у залучення капіталу та боргового фінансування від третіх сторін можна повірити. А от у розширення портфеля турнірів, зокрема глобального рівня (чоловічий та жіночий чемпіонати світу, молодіжні та юнацькі Кубки світу, клубні чемпіонати світу, олімпійські змагання та решта турнірів під егідою ФІФА) з двох сотень до 450, повірити складно. Проблема тут не в змаганнях, а в учасниках. Провідні футболісти й так грають 60 матчів і більше лише з турнірним значенням за сезон!
Окрема історія – медіаправа. Банк запропонував розглянути продаж прав на трансляції найбільших турнірів, зокрема Чемпіонат світу, стрімінговим платформам і каналам, що працюють за передплатою. Пропозицію цю загорнули в «розширення і оптимізацію монетизації». Як це в'яжеться з місією ФІФА – популяризувати футбол навіть в найбідніших куточках планети – питання відкрите. Трансляція Кубка світу принаймні частково на безкоштовних телеканалах навіть у комерціалізованому 2026 році залишалася острівцем стабільності.
Задум Інфантіно був простим. ФІФА як некомерційна організація створить окрему компанію FIFA Forward Enterprise і передасть їй комерційні та операційні функції з проведення турнірів. Собі залишить «виняткові повноваження», які, щоправда, обмежуватимуться регулюванням футболу, допуском до змагань, складенням календаря тощо. Оцінка компанії на $20 млрд, залучення $4,2 млрд восени та, головне, вступні виплати для кожної асоціації щонайменше $20 млн, вочевидь, повинні були викликати у футбольних асоціацій нестримне бажання підтримати новий проєкт.
Яким був спротив плану ФІФА
Та сталося не так, як гадалося. З перших годин появи новин про проєкт політики, оглядачі та вболівальники обрушилися шквалом критики на ФІФА та Інфантіно персонально. Спершу висловилися функціонери клубного рівня та колишні футболісти. Далі європейські асоціації одна за одною заявили, що ніхто з ними не обговорював проєкт, а про плани очільника світового футболу вони дізналися з преси. Потенційну приватизацію Чемпіонату світу назвали атакою на основи організації футболу та спробою крадіжки гри мільйонів.
Зрештою, на вістрі спротиву опинилася УЄФА. Там не тільки одностайно відкинули ідею продати права на Чемпіонат світу та інші турніри в приватні руки. Усі 55 асоціацій Старого світу ще й пообіцяли бойкотувати чоловічий та жіночий планетарні форуми, якщо ФІФА не зупинить свої плани. А ще спілка дістала з шухляди власний проєкт – Глобальну Лігу націй. На цей турнір мали би потрапити 56 збірних, які змагаються в семи дивізіонах. До кожного з них збиралися відрядити три європейські національні команди, дві – з Південної Америки, по одній з Африки, Азії та Північної Америки. У кожному дивізіоні відразу грають плейоф із чвертьфіналами, півфіналами та фіналами. Поєдинки кожного дивізіону прийматиме одна країна.
Та схоже до цього не дійде. Після заяви УЄФА голос подали ще дві конфедерації – Північної та Центральної Америки (КОНКАКАФ) та Азії (АФК). Вони теж засудили операцію «Приватизація», рознесли ФІФА за небажання порадитися до презентації проєкту та засумнівалися у необхідності переходу Кубка світу в приватні руки після найуспішнішого з комерційної точки зору турніру в історії. Задум Інфантіно відкинули навіть у Федерації футболу США. Хоча саме зі Штатів і ростуть ноги нечуваного плану приватизації.
Зберегло мовчання трійко інших конфедерацій. Позиція КАФ (Африка) та ОФК (Океанія) приблизно зрозуміла. Там рахують кожен цент, а обіцяні 20 чи навіть $40 млн для них виглядають фантастикою. А ось з керівним футбольним органом Південної Америки ситуація цікавіша. Можливо, КОНМЕБОЛ набула таких тісних зв'язків із Інфантіно особисто, що просто не змогла собі дозволити виступити проти проєкту публічно. Під час Мундіалю-2026 президенту ФІФА вболівальники постійно закидали заангажованість. Передусім на користь Аргентини, специфічний футбол якої він вихваляв навіть після програного фіналу. Латиноамериканці обмежилися заявою у дусі кота Леопольда з його «Хлоп'ята, живімо дружно».
Інфантіно ввімкнув задній хід
Проєкт приватизації «прожив» усього п'ять днів. У ніч проти суботи президент ФІФА заявив про відмову від продажу частини прав на Чемпіонат світу приватним інвесторам. Мовляв, єдиною метою завжди було й буде об’єднання і вдосконалення, а план породив такі розбіжності, що вже втратив первісну мету. Водночас Інфантіно назвав зміцнення футболу по всій планеті, надто в країнах Глобального Півдня, головною метою створення FIFA Forward Enterprise. Звісно ж, не про посаду комісара цієї структури йдеться з окладом із багатьма нулями…
Та, здається, пішов потяг не лише для проєкту. Неабияк захиталося крісло під самим Інфантіно. У розпал кризи з приватизацією Чемпіонату світу на знак протесту подав у відставку радник президента ФІФА Карлос Кордейро. Публічно плани очільника організації розкритикував головний операційний директор ФІФА Кевін Лямур, назвавши їх «обманом» і «проєктом однієї людини». Ось і європейські асоціації збираються відкликати листи на підтримку переобрання очільника світового футболу. А улюблена газета Трампа The New York Post уже анонсувала термінову аудієнцію функціонера в американського держсекретаря Марко Рубіо з метою просити Білий дім про порятунок.
Оглядачі та експерти прогнозують відставку Інфантіно до кінця 2026 року. Падіння функціонера, який має паспорти Швейцарії, Італії та Лівану, в очах футбольної світової спільноти зайняло всього кілька тижнів. Ще місяць тому президент ФІФА посприяв призупиненню дискваліфікації бомбардира збірної США Фоларіна Балогуна заради дружби з Трампом, легко пережив атаки критиків через таке рішення і підперезався листами підтримки з усього світу для нового терміну на посаді. Та далі повторив сумнівний подвиг міфічного Ікара. Інфантіно так увірував у власну винятковість і свободу дій, що полетів прямісінько до сонця, забувши про воскове кріплення своїх крил…
Антон Федорців, «Главком»
Коментарі — 0